ЕКОСТІЙКЕ ВИНОРОБСТВО ЯК ЗАПОРУКА ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ ВИНА

У фокусі «старого землеробства» була лоза - рослина-матір. Земля під нею вважалася не більше, ніж інертним посередником, що приносять лозі воду і поживні речовини. А тепер ласкаво просимо в еру «нового землеробства». Згадайте, як було 20 років тому. Більшість виноградників були вичищені гербіцидами, цвіли пишною зеленню від хімічних добрив і на всю годувалися фунгіцидами: на вигляд - цукерочка. На вигляд. Сьогодні ми бачимо разючу зміну в тому, як освічена частина виноградарів дивиться на свої виноградники. Тепер для них це екосистема, в якій безліч організмів працюють спільно, і лоза - лише один з них. А грунт - його багата мікробіологія - тепер бачиться вкрай важливою.
Не тільки органіки і біодинамісти сьогодні прийшли до усвідомлення того, що виноградник - це агроекосистема у всій її цілісності, а й звичайні виноградарі, які вибирають більш відповідальний підхід до землеробства.
Комплексний підхід до боротьби зі шкідниками (integrated pest management) сьогодні в моді. Виноградники стали більш здоровим місцем, де з повагою ставляться до живого середовища грунту і вважають кращими біологічні засоби боротьби з хворобами і шкідниками.
Приємно бачити зростаюче число сертифікованих програм «сталого землеробства», що розгортається по всьому світу. У Новій Зеландії такі програми взяли дуже енергійний старт, що призвело до істотного скорочення використання агрохімікатів. У ПАР розвивається програма Комплексного Виробництва Вина (Integrated Production of Wine).
В Орегоні (США) діє програма сертифікації сталого виноробства, яка об'єднує зусилля декількох сертифікуючих органів для більш виразної комунікації зі споживачами [1].
У Чилі теж працюють над розробкою подібної програми з незалежним аудитом.
Органічне виноградарство передбачає відмінне знання біології культури та її шкідників: згідно з технологією засоби захисту та стимуляції імунітету рослин значно обмежено.
Сьогодні органічне сільське господарство — тренд, популярний не лише у Європі, а й у світі. Виноград нарівні з іншими культурами також вирощують згідно з органічними принципами. На відміну від традиційного органічне, або як інколи його називають — екологічне виноградарство, повністю відмовилося від застосування мінеральних добрив і хімічно-синтетичних засобів захисту рослин. Органічне виноградарство прагне зменшити шкідливий вплив, що його сучасне агровиробництво чинить довкіллю [2].
На сьогодні у Європі за органічними принципами господарювання обробляють близько 231,4 тис. га виноградників (89% площі органічних виноградників світу), з яких 79 тис. га знаходяться в Іспанії, 62 тис. га — у Франції, 53 тис. га — в Італії, 7 тис. га — у Німеччині [2].
У своїй роботі еко-господарства послуговуються міжнародними постановами та нормативами, крім того, в межах кожного об’єднання фермерів (Ековин, Натурланд, Біо Австрія, Деметр, Екоцерт) існують свої власні вимоги.
Правові основи для органічної системи ведення виноградарства започатковано 1991 року, згідно з постановою Європейського Союзу 2092/91 «Про органічне сільське господарство» та відповідним маркуванням сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.
Із 1 січня 2009 року набули чинності нові правила для органічного землеробства (постанова ЄС №834/2007 із реалізацією положень №889/2008). У цій постанові, детально визначено вимоги, що висуваються до сільгосппродукції в умовах органічного виробництва, а також їх маркування та контроль. Таким чином, для продуктів харчування і сільгосппродукції було захищено законом поняття «біо» та «еко».
Згідно з додатком I Положення ЄС, перехід господарства починається з його реєстрації в органах контролю. Період переходу для багаторічних культур, таких як виноград, становить 36 місяців до першого врожаю, який уже може надходити в продаж як «органічний товар».
У межах постанови ЄС визначено систему контролю, згідно якої кожне господарство, що хоче виробляти, переробляти або продавати продукти органічного сільського господарства, підлягає контролю. До органу контролю господарства зобов’язані повідомляти всю свою діяльність і підлягають визначеним контрольним процедурам. Система контролю перебуває під наглядом держави, приватна система контролю існує також..
Постанова ЄС зобов’язує кожне господарство проводити записи про походження, характер і розмір куплених ресурсів, їх використання та продаж. Для цього зазвичай досить бухгалтерських документів купівлі-продажу в поєднанні із планом догляду за ґрунтом та внесенням добрив, планом захисту рослин, а також книги збору врожаю, книги виробництва вина.
Може, «екостійке виноробство» не так романтично, як біодинаміка, але його впровадження може дуже допомогти навколишньому середовищу і значно підвищити якість вироблених вин за рахунок поліпшених практик землеробства.

Список використаних джерел:
1.Іванов М.Г. Світ вина./ М.Г. Іванов - Смоленськ: Русич, 2011. – 318 с.
2.Сирохман І. В. Товарознавство продовольчих товарів : підручник / І. В. Сирохман, І. М. Задорожній, П.Х. Пономарьов. – К. : Лібра, 2000. – 368 с.