РОЛЬ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ТОВАРОЗНАВЦІВ

Go down

РОЛЬ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ТОВАРОЗНАВЦІВ

Post by Admin on Thu Mar 15, 2018 12:58 pm

Трауцька О.В.,
викладач вищої кваліфікаційної категорії,
Полтавський кооперативний коледж, Україна

РОЛЬ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ТОВАРОЗНАВЦІВ

Глобальні зміни соціально-економічного устрою нашого суспільства відбилися у системі освіти, зокрема вищої. Розвиток ринкових відносин і виникнення ринку праці спричинили відмову вищих навчальних закладів від практики обов’язкового працевлаштування. В умовах жорстокого конкурентного ринку праці, актуальною є проблема оволодіння молодою людиною професією, яка б мала попит на ринку праці.
Отже, щоб знайти належне місце у суспільстві, випускник коледжу має:
 гнучко адаптуватися у змінних життєвих ситуаціях;
 самостійно критично мислити, вміти бачити труднощі, які виникають у реальному світі, і відшукати шляхи їх раціонального подолання; чітко усвідомлювати, де і яким чином знання, якими він володіє, можуть бути використані в навколишній дійсності;
 грамотно працювати з інформацією (вміти збирати необхідні для дослідження факти, аналізувати їх, висувати гіпотези щодо її розв’язання проблем, робити необхідні узагальнення, формулювати аргументовані висновки);
 бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати спільно у різних галузях, передбачати конфліктні ситуації.
Вища освіта має давати системні знання про професійну сферу діяльності, її специфіку та технологію, формувати особистісні якості фахівця як активного учасника й організатора цієї діяльності.
Зокрема актуальними є питання комунікативної культури, правила мовленнєвої поведінки у професійній діяльності, які є зумовлюють швидку адаптацію на ринку праці. Не знаючи прийнятих у суспільстві правил мовного етикету, студент, як грамотний фахівець у майбутньому не зможе правильно встановити різноманітні контакти з партнерами по роботі; уникаючи складних комунікативних ситуацій, не зможе з максимальною користю для себе і для оточуючих здійснювати сам процес спілкування.
Комунікативна культура грамотного фахівця виявляється у вмінні вільно володіти мовою у будь-якій ситуації, вирішувати виробничі проблеми засобами спілкування, налагоджувати міжособистісні взаємини на різних рівнях соціальної взаємодії. Тому питання формування комунікативних навичок у студентів є дуже важливим. Структура комунікації, на думку О. Ворон,  включає:
1) двох учасників, що володіють нормами семіотичної системи, наприклад, мови;
2) ситуацію (або ситуації), яку учасники прагнуть осмислити і зрозуміти;
3) тексти, що виражають сенс ситуації в мові або елементах даної семіотичної системи;
4) мотиви і цілі, що спонукають суб'єктів до спілкування;
5) процес матеріальної передачі текстів [1].
Отже, для формування комунікативних навичок у студентів у коледжі широко використовуються засоби гуманітарних дисциплін, які сприяють підготовці грамотних фахівців.
Одним із комунікативних засобів у процесі викладання гуманітарних дисциплін є використання проблемного методу.
Проблемне навчання у коледжі – це навчально-пізнавальна діяльність студентів з метою засвоєння знань і способів діяльності в межах проблемної ситуації, самостійного аналізу ними ситуацій, формулювання проблем та розв’язання їх шляхом висунення пропозицій, гіпотез, їхнього обговорення і доведення. Суть проблемного навчання полягає у пошуковій діяльності, коли студент змушений активізувати раніше засвоєний матеріал і виробити на його основі рішення. Особлива увага приділяється практичним заняттям, активізація яких досягається за рахунок актуалізації, наприклад, рольових ігор, які наближені до професійних ситуацій Гра-як активний метод навчання охоплює практично всіх студентів у групі, стимулюючи їх до спілкування. Інтерактивним методам навчання властиві:
– вимушена активізація мислення студентів протягом усього заняття;
– обов’язкова взаємодія між студентами, викладачем чи інформацією на екрані для вироблення обґрунтованого і, як правило, колективного рішення та досягнення поставленої мети;
– наближення процесу навчання до реальних умов;
У навчанні майбутнього фахівця-товарознавця під час викладання гуманітарних предметів потрібно використовувати лекції дослідницького типу.
З лекціями тісно пов’язані семінарські заняття, зорієнтовані на формування комунікативних умінь і навичок, а також навичок самостійно здобувати знання. Вони сприяють розвитку пізнавальної активності студентів, розвивають логічне мислення, уміння аргументувати й висловлювати власні думки, аналізувати аргументи опонентів.
Серед власне семінарських занять найпоширенішими є такі види, як:
 семінар-диспут,
 семінар-розгорнута бесіда,
 семінар-мозковий штурм.
Основна форма проведення семінарських занять – робота з малими групами студентів (6–8 осіб) – створює можливості для участі кожного студента у роботі за темою занять, забезпечує формування особистих і комунікативних якостей та досвіду спілкування, що є важливим для професійної діяльності.
Важливу роль у формуванні та розвитку творчості студентів відіграють різні форми та методи позааудиторної роботи. Одним із таких є метод «усної історії». Усна історія – це метод, за допомогою якого дослідник отримує нові знання через усне повідомлення людей, які були учасниками або свідками історичних подій. У результаті створюється та реалізується модель творчої особистості, яка не лише володіє навичками спілкування, але й розуміє історичний процес, виявляє свій творчий потенціал, що є основою успішного працевлаштування.
Студенти з розвинутими комунікативними якостями володіють значним запасом стратегій спілкування, уміють взаємодіяти з представниками різних груп. Майбутнім керівникам дуже важливо мати лідерські здібності, бути тактовними у спілкуванні, уміти надихати підлеглих.
Підсумовуючи, зазначимо, що роль і значення виховання лідерських і комунікативних якостей студентів для майбутньої професії важко переоцінити, оскільки чим вищу керівну посаду займатиме випускник коледжу у майбутньому, тим більший обсяг організаторських функцій він повинен буде виконувати. Досягти професійних успіхів у будь-якій сфері професійної діяльності допоможуть набуті під час навчання комунікативні компетенції.

Список використаних джерел
1. Ворон О. Комунікативна культура як основа професійної діяльності педагогічних працівників / О. Ворон // Нова педагогічна думка. – 2013. – № 2. – С. 30-35.

Admin
Admin

Posts : 72
Join date : 2018-03-13

View user profile http://sychasnematerialozn.forumotion.com

Back to top Go down

Back to top


 
Permissions in this forum:
You cannot reply to topics in this forum