ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОГО УФ-ОПРОМІНЕННЯ НАСІННЯ РІПАКУ НА РОЗВИТОК РОСЛИН
Page 1 of 1
ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОГО УФ-ОПРОМІНЕННЯ НАСІННЯ РІПАКУ НА РОЗВИТОК РОСЛИН
Кожушко Г.М., зав. каф., д.т.н., проф.
Семенов А. О., к.ф.м.н., доц.
Сахно Т.В., д.т.н, проф.
ПУЕТ, м. Полтава
Семенов А. О., к.ф.м.н., доц.
Сахно Т.В., д.т.н, проф.
ПУЕТ, м. Полтава
ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОГО УФ-ОПРОМІНЕННЯ НАСІННЯ РІПАКУ НА РОЗВИТОК РОСЛИН
На сьогодні накопичений значний експериментальний матеріал про біологічний вплив УФ-випромінення на сільськогосподарські культури [1-3]. Протягом останніх років опубліковано ряд наукових праць про вплив передпосівного опромінення насіння на схожість, ростові процеси та врожайність культур [4-6].
Так в [4] показано, що передпосівна обробка УФ-опроміненням насіння кінських бобів сприяє підвищенню адаптаційних властивостей рослин, які проростають в екстремальних умовах.
Обробка передпосівного матеріалу бактерицидним УФ-випромінюванням в області С збільшує енергію проростання [5, 6] та схожість насіння.
В роботі [5] відзначається позитивний вплив передпосівної обробки насіння пшениці УФ-випромінюванням С діапазону: підвищується енергія проростання та польова схожість насіння, що забезпечує стійкі врожаї. В [6] показано, що при УФ-С опроміненні насіння моркви прискорюється ріст наземної частини рослин і збільшується продуктивність на 20 %.
Безумовно, що цей напрямок представляє практичний інтерес, але на наш погляд ще не достатньо розроблений і вимагає додаткового наукового обґрунтування та дослідження.
Метою даної роботи є порівняльні дослідження процесів зростання рослин ріпаку при передповсівному УФ-опроміненні насіння, в тому числі генномодифікованих сортів.
Досліджували вплив передпосівного ультрафіолетового опромінення насіння ріпаку на схожість та швидкість зростання рослин в залежності від дози опромінення, а також відмінності цього впливу для генномодифікованого насіння. В якості джерела УФ-С використовували розрядні лампи низького тиску потужністю 20 Вт (ZW20D15W), вимірювання рівня опроміненості здійснювали радіометром Тензор-31 з використанням стандартних методик [7]. Для ідентифікації генномодифікованого сорту ріпаку використовували тест-набір AgraStrip RUR-HS фірми ROMER Labs [8], за допомогою якого визначали вміст протеїну CP4 EPSPS. Аналіз здійснено відповідно до стандарту Асоціації торгівлі зерном і кормами GAFTA 124 [9]. Отримані наступні результати імунологічного аналізу: зразок 1 – не генномодифікований, а зразок 2 – генномодифікований.
При вирощуванні рослин використовували спеціальний грунт – субстрат «універсальний» [10], що включає всі необхідні макро- і мікроелементи. Температура повітря в приміщенні підтримували в межах 24-26 0С при відносній вологості повітря від 60 до 75%. Цикл зростання до контрольного вимірювання склав 10 діб. Вимірювання проводилися на 20 рослинам в кожному експерименті.
Після УФ-опромінення насіння ріпаку (зразок 1) його схожість зросла на 14.9% і 19,8% при дозах, відповідно 50, 120 Дж/м2, а для генномодифікованих рослин насіння ріпаку (зразок 2) – схожість зменшилася на 7-10%. Зменшення «активності» схожості насіння ріпаку спостерігається і при опромінюванні більш високою дозою 240 Дж/м2. Ця закономірність «активності» насіння ріпаку після УФ-опромінювання спостерігається більш виражено в процесі росту рослин, їх наземної частини.
Результати дослідження зведені в табл.1 та табл.2
Таблиця 1.
Середня довжина рослин ріпаку при різних
дозах опромінення
Номер зразка Доза опромінення, Дж/м2 Середня довжина наземної частини, мм
після 5 діб зростання після 10 діб зростання
Контрольний - 24,2 46,3
№ 1 50 26,1 53,4
120 27,8 64,6
240 25,2 47,2
Контрольний генномодифікований - 23,6 58,7
№ 2 50 22,3 54,0
Представлені експериментальні дані свідчать про те, що максимальне збільшення наземної частини рослин ріпаку спостерігається при дозах 120 Дж/м2.
Таблиця 2.
Середня біомаса ріпаку рослин після 10 діб зростання при різних дозах опромінення ультрафіолетового опромінювання
Ріпак Доза опромінення, Дж/м2 Кількість біомаси, г
Контрольний - 25,1
№ 1 50 27,9
120 29,7
240 25,6
Контрольний - 27,8
№ 2 50 23,5
Встановлено, що при опромінені насіння ріпаку дозами 50, 120 і 240 Дж/м2 середня довжина наземної частини була більшою, ніж для контрольного зразка: при опроміненні дозою 50 Дж/м2 - на 7,8%, при опроміненні дозою 120 Дж/м2 на 14,9%, а при 240 Дж/м2 на 4,1 %.
Збільшення біомаси в процесі зростання (зразок 1) при дозах 50 Дж/м2 склало 11%, при дозах 120 Дж/м2 – 18,3 %, а при дозах 240 Дж/м2 зменшилось на 2 %. Для генномодифікованих рослин ріпаку (зразок 2) біомаса в порівнянні з контрольними зразками при опроміненні дозою 50 Дж/м2 зменшилося на 15%.
Таким чином, в рослинах ріпаку (зразок 1), насіння яких було опромінено дозами УФ-С 50-240 Дж/м2 підвищується схожість насіння, прискорюється ріст наземної частини рослин і відповідно, збільшується біомаса в порівнянні з контрольним зразком. Для насіння генномодифікованого (зразок 2) ця закономірність не спостерігається, оскільки при УФ-С опромінюванні зменшується схожість насіння і зменшується біомаса (табл.2).
Передпосівне опромінення обробки насіння УФ-С може знайти практичне використання при вирощуванні ріпаку без використання хімічних препаратів та стимуляторів росту.
Список використаних джерел:
1. Caldwell M.M. Plant response to solar ultraviolet radiation // Encyclopedia of Plant Physiology / Eds O.L. Lange, P.S.Nobel, C.B.Osmond, H.Ziegler. – Berlin : Springer-Verlag, 1981. – V. 12A. – P. 169-197. 2. Гродзинський Д.М., Дмитрієв О.П., Гуща М.І., Коломієць О.Д., Кравець О.А., Рашидов Н.М. УФ-В радіація і рослини: механізми ушкодження та захисту. – Київ, 2007. – 149 с. 3. Семенов А.О. Аналіз ролі УФ-випромінювання на розвиток і продуктивність різних культур / А.О. Семенов, Т.В. Сахно, Г.М. Кожушко // Світлотехніка та електроенергетика. – 2017. – № 2. – С. 3-16. 4. Одилбеков К. Влияние предпосевной обработки семян УФ-светом разной длины волн на активность комплекса фитогормонов в листьях конских бобов / К. Одилбеков // Докл. Академии наук республ. Таджикистан. – 2013. – Т. 56. – № 10. ¬– С. 827-831. 5. Rupiasih N. Nyoman. Effect of UV-C radiation and hypergravity on germination, growth and content chlorophyll of wheat seedlings // AIP Conference Proceeding. – 2016. – V. 1719(1). – P.030035-030035.6. 6. Одилбеков К. Влияние предпосевной обработки семян УФ-лучами разной длины волны на ростовые процессы, уровень гормонов и продуктивность растений / К. Одилбеков // Докл. Академии наук республ. Таджикистан. – 2007. – Т. 50. – № 2. ¬– С. 165-171. 7. Дослідження та розробка вдосконалених конструкцій ультрафіолетових джерел випромінювання для установок фотохімічної і фотобіологічної дії : звіт про НДР (заключ.) : № 1 від 01 січня 2011 р. / ВНЗ Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі" ; кер. Кожушко Г. М. ; виконав. : Семенов А. О. [та ін.]. – Полтава, 2015. – 306 с. - № ДР 0112U007433. – Інв. № 0715U003750. 8. Быстрые и надежные тест-наборы для выявления ГМО [Электронный ресурс] / Romer Labs. – Режим доступу: https://www.romerlabs.com/ru/produkty/test-nabory/gmo (дата звернення: 21.02.18). - Назва з екрану. 9. Rules for sampling, Analysis instructions, Methods of analysis and certification : Sampling Rules No.124 (Incorporating the Methods of Analysis Form No. 130) – [Entered 01.04.2012]. – GAFTA (THE GRAIN AND FEED TRADE ASSOCIATION 9 LINCOLN’S INN FIELDS, LONDON WC2A 3BP). – 18 p. 10. Торф’яні субстрати [Електроний ресурс] / ПП Кардаш. – Режим доступу: ttp://kardash.com.ua/produkty_ua_universal.htm (дата звернення: 13.12.17). - Назва з екрану.
Similar topics
» ВПЛИВ ЗАМІСНИКІВ У БЕНЗЕНОВОМУ ЦИКЛІ НА БУДОВУ МОЛЕКУЛИ 1-[(5-БЕНЗИЛ-1,3-ТІАЗОЛ-2-ІЛ)ДІАЗЕНІЛ]НАФТАЛЕН-2-ОЛУ
» Вплив термообробки g-C3N4 на його активність в процесі газофазного фотокаталітичного окислення етанолу при дії видимого світла
» Вплив термообробки g-C3N4 на його активність в процесі газофазного фотокаталітичного окислення етанолу при дії видимого світла
Page 1 of 1
Permissions in this forum:
You cannot reply to topics in this forum
|
|